У відносинах Вірменії з росією економіка давно перестала бути лише економікою. Кожне обмеження, кожна санітарна претензія і кожен закритий кордон у цьому регіоні мають політичний підтекст. Саме тому російські обмеження на імпорт вірменських товарів збіглися не просто з торговельним конфліктом, а з моментом, коли Єреван демонстративно шукає нові опори поза російською орбітою. ЄС у цій ситуації намагається виступити альтернативою. Однак проблема в тому, що така альтернатива виглядає переконливою лише тоді, коли Брюссель сам не відступає від принципів, які проголошує. Про це йдеться в статті 5 каналу.
ВІДЕО ДНЯ
20 травня, напередодні парламентських виборів у Вірменії, рф почала запроваджувати обмеження на імпорт із цієї країни низки товарів, включаючи овочі, зелень, фрукти, а також рибу та квіти. Москва пояснила ці заходи санітарними порушеннями, проте насправді вони виглядають як інструмент економічного тиску на тлі зближення Єревана з ЄС, що посилюється.
У свою чергу президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн пообіцяла виділити негайну фінансову допомогу Вірменії на суму понад 50 млн євро. ЄС готовий надавати Єреванові нові торгові преференції. Водночас
Євросоюз відбирає аналогічні пільги у України — країни, яка з 2022 року ціною величезних жертв протистоїть військовій агресії Москви. Режим безмитного доступу українських товарів на ринок ЄС припинив діяти 5 червня 2025. Вже наступного дня ЄС відновив мита та квоти на низку українських сільськогосподарських товарів.
РЕКЛАМА
Сама обіцянка фон дер Ляйєн дана Пашиняну про безмитний доступ на ринок ЄС виходить за рамки звичайної логіки прийняття рішень у Євросоюзі. Подібні заходи не можуть вживатися під час телефонної розмови та не входять до особистої компетенції голови Єврокомісії. Зміна митного режиму, надання нових тарифних пільг чи безмитного доступу потребує обов’язкового правового оформлення через Раду ЄС та Європарламент. Це прямо випливає із правил формування торговельної політики ЄС, викладених на офіційній сторінці Єврокомісії.
У випадку з Вірменією це важливий нюанс, адже її виключили 1 січня 2022 року із системи торгових преференцій ЄС (GSP/GSP+), оскільки більше не відповідала критеріям країни- бенефіціара.
Політика фон дер Ляйєн щодо Південного Кавказу все більше виглядає не як збалансований підхід ЄС, а як політично ангажована та провірменська лінія. Наприклад, у 2020−2023 роках Азербайджан поклав край 30-річній вірменській окупації Карабаху та прилеглих районів. Тим самим Баку відновив суверенітет над своїми міжнародно визнаними територіями відповідно до резолюцій Радбезу ООН 822, 853, 874 і 884, які вимагали виведення звідти вірменських сил.
Вірменія справді має право шукати нові ринки, зменшувати залежність від Москви і вибудовувати власну економічну траєкторію. Але це не знімає з ЄС відповідальності за послідовність власної політики. Якщо Брюссель говорить мовою права, він має застосовувати її однаково — без вибіркових винятків і політичних симпатій. Інакше замість підтримки суверенітету виникає інша форма залежності — від настроїв, політичних сигналів і ситуативних рішень європейських чиновників.
РЕКЛАМА
Видеонаблюдение в Одессе
